Газонна трава в рулонах, або рулонний газон - це готовий дерен з газонних трав, який отримують шляхом засівання трави на полі. Отриманий таким чином газон нарізають смугами по 30-40 см. Тепер це можна купити в місті Суми. Ми маємо власну базу. Наші рулони в товщину досягають 2-5 см і складаються з коренів, трави та землі. «Рулонний газон» - поняття не зовсім коректне, оскільки позначає воно лише спосіб транспортування цього вантажу, коли дерен скачує в рулони. У всьому світі використовується термін «готовий», або «зрілий» газон.

Рулонний газон «Преміум» від 100  грн/м2

Рулонний газон «Універсальний» - 80  грн/м2

Підготовка ґрунту та укладання рулонного газону - 65 грн/м2

В епоху асфальту і бетону все частіше люди усвідомлюють цінність екології та чистого повітря. Газон не тільки прикрасить Вашу середовище проживання, а й врятує навколишнє середовище, поглинаючи вуглекислий газ і величезна кількість частинок пилу. Газон також позитивно впливає на психічне здоров'я і забезпечує м'яку і спокійну обстановку для відпочинку дітей і дорослих. За допомогою рулонного газону Ваш сад візуально збільшиться і стане більш просторим і затишним. Він забезпечить безпечну поверхню для дітей, щоб бігати і грати на м'якій галявині і стане відмінною територією для прийняття сонячних ванн.

Наприклад, раніше для створення рівного, однорідного трав'яного покриву необхідні були роки копіткої догляду, то зараз можна укласти готовий газон на території будь-якої складності за лічені години.

Готовий газон, як його ще називають, ідеально підходить для міського озеленення, парків, садів, дворових територій і т.п. За допомогою рулонного газону можна швидко перетворити будь-яке місце до невпізнання і створити враження райського куточка.

Наш готовий газон - дворічна трав'яне покриття високої якості, однорідного смарагдово-зеленого кольору з густою, щільною дернини.

Рулонний газон покласти не важко, але колись треба грунтовно підготувати грунт.

Укладання газону умовно можна розділити на три етапи:

• Ретельна підготовка грунту
• Професійне укладання газону
• Догляд за травою

Підготовка ґрунту починається з її аналізу, потім забирається старий дерен, коріння і каміння. Після цього при необхідності вносяться добрива, грунт пухка і вирівнюється.

Наступним етапом є безпосередньо укладання рулонного газону і його підрізування навколо рослин і вздовж бордюрних каменів і доріжок.

Важливим є і догляд за покриттям на протязі місяця. Перший місяць для трави дуже важливий хороший полив. Приживлюваність газону зростає в рази, якщо на території організований автоматичний полив.

Ми даємо 1 рік гарантії на рулонний газон за умови, що укладання здійснена нашими фахівцями і на території діє система автоматичного поливу.

Якщо системи поливу у Вас ще немає, ми можемо швидко і якісно зробити проект поливу і здійснити монтаж системи ТМ «RAIN BIRD». Здійснюючи комплекс робіт по організації системи автоматичного поливу та озеленення на одній ділянці, ми обов'язково надамо Вам знижку.

Мистецтво комбінувати квіти в клумбах - це і є миксбордер

Створити квітник, гідний захоплення, на заміській ділянці - це ціле мистецтво, доступне не всім. Адже при створенні будь-якого квітника важливо правильно поєднувати рослини не тільки за кольором, але і за розміром, по терміну цвітіння, за вимогами до грунту, за умовами освітлення і т.д. Квітник, оформлений за принципом постійного цвітіння, в якому цвітіння відбувається від весни до пізньої осені і називається  міксбордерів.
Змішаний бордюр - або  миксбордер - найбільш трудомісткий у виконанні, але в той же час дуже популярний вид квіткового оформлення, що увібрав в себе кращі риси палісадника, трав'янистого і чагарникового бордюрів. У красивому  миксбордере,як правило, асортимент рослин одними трав'янистими багатолітниками не обмежується ,. Найбільш вдалі аранжування не обходяться без чагарників, цибулинних і однорічних рослин. Однорічні та дворічні рослини цвітуть яскравіше і триваліше багаторічників, що з одного боку дозволяє домогтися безперервного цвітіння  миксбордера , а з іншого - зменшити вміст зеленого кольору потужних листя багаторічників в квітнику.
Сад можна порівняти з красивим платтям, а  миксбордер  в ньому - дорогим прикрасою. Адже для пристрою  миксбордера, професійного ландшафтного дизайнера необхідні не тільки знання квітникаря і садівника, а й ази образотворчого мистецтва: поєднання кольорів, вплив світла, півтіні і тіні для посаджених рослин. яскравімиксбордери  можна розміщувати в будь-якому місці саду, так як насичені кольори однаково добре сприймаються людиною як поблизу, так і на відстані, але якщо необхідно виділити светлоокрашенние квіти, то їх розміщують поблизу прогулянкових доріжок чи інших місць, з яких відкриваються види саду. На далекій відстані бліді квіти будуть зливатися з навколишнім простором або створювати враження митних плям.
Серед квітів, що характеризуються тривалим або повторним цвітінням можна відзначити  астильбу китайську або  Арендса,  енотери або ослинник , ехінацею пурпурову і інші  желтоцветковие рудбекии, дельфініум, лилейник і інші квіти . Ці багаторічники виявляться рятівним засобом для  миксбордера в ті періоди, коли одні квіти миксбордера вже відцвіли, а інші ще не розпустилися. На заміських ділянках  миксбордери  часто не можуть бути дуже великими, тому доводиться збільшувати асортимент рослин.
Зелений колір пишних листье не завжди монотонний в квітнику. Існують  миксбордери,  в яких чудово поєднуються різні відтінки зеленого і білого кольорів. Наприклад,  ніжно-зелені перисті листки папороті служать відмінним фоном для суцільних листя ряболисті  форм хости , а сізолістние форми тієї ж  хости незрівнянні на тлі строкатих  пагонів очерету . багато  злаки формують суцвіття, який не звичний за формою і кольором. З цієї причини, в  миксбордери  бажано включати  багаторічні злаки , такі як  костриця, міскантус, пампаская трава , яка потребує укриття на зиму , Калерія  і багато інших. З  папоротей,  які ростуть в нашій зоні, найбільш декоративні  адиантум стоповідний, кочедижник жіночий, щитовник чоловічий, страусове перо звичайне і осмунда. 
«Створення квітників ... - це справжнє мистецтво, і посадки, в яких тільки зібрана велика кількість різноманітних рослин, як би хороші вони не були, це ще не сад, а всього лише колекція»

Давайте спільно творити, і ми допоможемо Вам, при Вашому бажанні вписати в Ваш сад будь-яку колекцію!

Бонсай - це міні копія дерева, яке формується з дотриманням особливих правил підрізування крони і коренів. Виростає в мільйони разів менше своїх родичів, зростаючих в дикій природі. Вирощують його в спеціальному контейнері-мисці, що нагадує квітковий горщик.

Карликові форми здатні дати найрізноманітніші види багаторічних рослин. Тому ви можете спробувати долучитися до мистецтва бонсай, вибравши в якості «піддослідного» рослини азалію, бугенвіллія, жимолость, камелії, пеларгонію, бузок або шеффлеру. Непогані результати можна отримати, працюючи з барбарисом, «грошовим деревом» (крассула), кизильником, молочаєм Миля або фікусом. Для роботи найкраще взяти укорінений отводок рослини. Виберіть гілку, яка з часом буде здатна замінити верхівку. Зайві гілки і верхівку рослини обріжте над листовими нирками, не залишаючи високих пеньків. Тонкі гілки подрезайте, залишаючи два-три міжвузля. Завдяки цьому майбутня крона стане з часом більш розгалуженої.

Всі дерева,  що виготовляються в Сумах , виготовляються вручну і зовні дуже нагадують їх природні екземпляри. Деякі з них просто неможливо відрізнити від натуральних дерев.

Як же загадкова і нез'ясовно приваблива сила води! Джерело води завжди приковує до себе увагу. Поруч з ним реально відчуваєш чистоту помислів, почуттів і любов до всього живого. І благотворну дію на весь організм такого душевного зцілення не примушує себе довго чекати. Знову і знову поспішаєш відчути схожі емоції - поблизу шумливою водигородского фонтану, або на морському узбережжі, або в тіні лісового струмка, або біля водної гладі тихого, спокійного ставка, щоб знову поринути в блаженство безтурботності і внутрішнього спокою.

Створивши водойму на свій розсуд, такою красою можна буде милуватися завжди, коли захочете. Сьогодні мова піде про створення ставка на вашій заміській ділянці.

Чомусь, як тільки заводять розмову про водоймі на присадибної території, завжди мають на увазі саме ставок.

Як правило, ставок на садовій ділянці - природний водойму, рідше - спеціально викопаний, тобто штучний. Для оформлення берегів ставка використовується різний матеріал - від рослинності до штучного каменю.

Вибір місця і форми ставка - досить відповідальний захід, від нього залежить не тільки естетичне задоволення, а й зручність обслуговування, чистота і здоров'я ставка і його жителів.

Тому є кілька правил, дотримуючись яких можна простіше домогтися бажаного результату.

По-перше, добре б водойму розмістити на досить освітленому місці. Ви повинні знати, що надлишок тіні часто призводить до заболочування ставка.

По-друге, не потрібно розміщувати ставок поблизу великої кількості дерев, так як, розростаючись, їх коренева система здатна зашкодити гідроізоляційний шар ставка, і у вас з'явиться постійна проблема течі води з нього. Та й облітає листя, гілки, пух, і інший деревне сміття з дерев буде стабільно засипати водну поверхню, приносячи не малі клопоти з прибирання.

У той же час, якщо ваш ставок буде цілий день перебувати на відкритому сонячному просторі, то жаркими літніми днями вода буде стрімко випаровуватися.

Тому оптимальний варіант для розміщення штучного ставу - місце, де першу половину дня світить сонце, а в другій половині - хоч греблю буде в тіні.

Воду в ставку необхідно фільтрувати, а сама водойма очищати від намулу, що скупчився на дні і сміття плаваючого на поверхні. При наявності в ставку риби, ця робота просто необхідна.

При бажанні, фахівці нашої компанії подбають і про це.

Габарити штучного водоймища слід підбирати з урахуванням розмірів і призначення ділянки - занадто великий ставок на крихітному садовій ділянці може візуально придушити всі інші ландшафтні та декоративні рішення.

У ландшафтному дизайні є правило: розмір водойми становить не більше 1/10 площі присадибної ділянки.

Декорування - невід'ємна, найбільш цікава і захоплююча частина формування штучної водойми. І наша компанія з задоволенням допоможе Вам у цьому.

Для оформлення та декорування зовнішніх кордонів ставка, а також для прикраси дна, найбільш поширені композиції з натуральних і штучних каменів. Також, для більш ефектного виду водойми, його можна доповнити альпійською гіркою, фонтаном, струмком, водоспадом або серіями каскадів.

Залежно від глибини водойми, водяні рослини можна розміщувати не тільки уздовж кордонів, а й помістити на дно ставка, прямо в горщиках, які попередньо заповнити гравієм і піском. Рослини ставка будуть служити не тільки прикрасою і декорацією, а й природним фільтром.

Якщо Ви хочете мати у себе в ставку плаваючі рослини, такі як кушир, водокрас, ряска, досить просто кинути їх в воду. Коріння прибережних рослин, на зразок незабудок, лютиков, частухи подорожникової, вероніки поручейная або стрелолиста, укладаються в грунт навколо ставка і декорують каменями. Глибоководні рослини, такі як кубушки, німфейнікі, латаття або рдести, наші фахівці з любов'ю посадять в кошики і за допомогою мотузок опустять на дно.

Тепер ваш декоративна водойма с

Струмок без води - це імітація справжнього гірського потічка, в якому, здається, ось-ось зажурчіт вода після першого дощу. Темасухого струмка, та й будь-якого елементу саду, пов'язаного з камінням, прийшла з Японії. Японці шанують все, що пов'язано з водою, адже вода - це символ життя. Але навіть з точки зору російського, сухий ручейможет виявитися дуже практичним дизайнерським рішенням. У ньому не заводяться комарі, ні водоростей і вапняних відкладень, сухий ручейбезопасен для дітей і практично не вимагає догляду. Для созданіясухого струмка вашій ділянці досить схематично, піском, намалювати контур, і навіть не буде потрібно створювати штучний перепад рельєфу. Але, якщо ви не впевнені в своїх силах, дизайнери нашої компанії допоможуть вам у цьому.

Важлива умова при созданіісухого струмка, це органічність в підборі каменів. Кожна ділянка вашегосухого ручьянужно викладати різними видами каменів. Береги можна укласти великими брилами, але не колотими, а злегка обвітреними і обмитий водою. На дно потрібно покласти гладкі, плоскі камінці. Позначення символічних водоспадів і порогів потрібно виробляти світлими каменями. На кожному етапі струмка, на дно, можна викладати різного відтінку камені, створюючи імітацію глибоких і дрібних місць. Ложе сухого струмка можна викласти сіро-блакитними гнейсом, сланцем або базальтом. Світлі, дрібні місця - мармуром і вапняком, а найглибші, темні місця - коричневий, червоний, сірий або зелений гравій. Камені можна навіть підфарбовувати, але обов'язково водостійкою фарбою. А скляні камінчики і кульки, будуть додавати в вашсухой ручеексолнечних відблисків справжньої води.

Щоб вашсухой ручейдолго радував око, наші фахівці любовно підготують дно, устелют його нетканим матеріалом, який добре пропускає вологу, але не дає розростатися бур'янам. По берегах розсадять спеціальні рослини, які підходять до дизайну вашегосухого струмка: лілейники, дзвіночки, живучку повзучу, овсяницу блакитну, незабудочнік, функию, все ті рослини, які створять ефект справжнього струмка. І тоді такий сухий струмок ще довго зможе радувати око Вам і Вашим гостям!

Практично кожної людини заворожує рух води, а в потоці води, що падає з висоти, чоловік намагається розгледіти не тільки свої фантазії і мрії, але і щось неможливе і казкове. Тому, водоспад або каскад водоспадів несуть величезний енергетичний заряд і відновлюють сили людини.

А чи знаєте Ви, що японці, саме в водоспаді бачать уособлення життя людини: вона починається в лічені миті, аналогічно зриває з обриву потоку, а й закінчитися може так само несподівано, як вже обрушився вниз водний стовп води. Крім того, водоспад , як і серія каскадів , елементи ландшафтного дизайну, в яких вода тече по замкнутому колу, який не має ні кінця, ні початку. Тому, водоспад має символічне значення - безперервності і нескінченності.

Якщо Ви зважитеся на створення в своєму саду водоспаду, або серії каскадів , фахівці нашої компанії допоможуть втілити це в реальність. Як це працює? Для цього необхідні труби - вузькі або широкі (в залежності від необхідної кількості водоспаду). Труби з'єднуються в цілісну систему і являють собою півколо, один з кінців якого буде початком водоспаду, і розташується, наприклад, на вершині імпровізованій скелі, а інший кінець буде знаходитися на дні ставка, де буде накопичуватися вода. Шматки виступаючих труб маскуються рослинами або камінням, і буде здаватися, що вода б'є прямо з-під землі.

Створити каскадний водоспад складніше, але реально. На ділянці створюються насипу, в яких робляться невеликі поглиблення. Так само як і у випадку зі звичайним водоспадом, в кінці повинен знаходитися водойму, куди буде стікати вся вода, пройшовши по всіх ярусах. Насосом вона буде підніматися нагору, до самого першого ярусу каскаду. Форма каскадів може бути будь-який, як і кількість ярусів. А яруси, в свою чергу, можуть відрізнятися по висоті.

Задекорувавши берега каскаду , можна домогтися закінченого «ландшафтного» пропозиції - виділити або, навпаки розділити зони в саду, привернути увагу, або закамуфлювати деякі непривабливі ділянки. Загалом, що б Ви не хотіли зробити на своїй ділянці за допомогою каскадів, ми допоможемо Вам! Чекаємо тільки Вашого звернення до нас!

Не знаю, як у вас, але, коли у мене щось не ладиться, або все валиться з рук, поганий настрій і туга, саме квіти допомагають виправити це. Роздивляючись тільки що розпустилися квітка, його незвичайні, різноманітні форми пелюсток, безліч забарвлень і відтінків у квітучих красенів, забуваєш про все. А спостерігати за роєм джмелів, бджілок або метеликів можна нескінченно. І мимоволі стаєш спокійніше і добріші, а усмішка не сходить з лиця ще дуже довго.
Оформляти свою власну клумбу, не тільки приємно, але і корисно: це творча робота і в ній Ви виявляєте всі свої творчі здібності. Але, якщо у Вас не завжди вдається те, що Ви задумали, Ви можете звернутися до наших дизайнерів, і вони допоможуть Вам у цьому.
Для початку Вам необхідно визначитися з видом клумби, а для цього про них докладніше дізнатися.
Існують регулярні, нерегулярні клумби, килимові клумби, острівні клумби, всесезонні клумби, каскадні клумби, моноклумби і клумби-панно.

Основною відмінною рисою регулярної (або фігурної) клумби є те, що всі рослини цвітуть одночасно. Між посадками зберігаються чіткі межі, що підкреслює відсутність слідів природності в регулярних клумбах.

Нерегулярні клумби складаються з невеликих груп морозостійких багаторічних рослин на загальному плані трав'янистої бордюру. Нерегулярна клумба виглядає більш натурально, ніж регулярна. Зони посадок різних рослин найчастіше перекриваються.

Килимові клумби - це низькорослі рослини з різнобарвним листям, висаджені в чітко заданій послідовності. Звідси виникає стійка асоціація килимових клумб  з східними килимами.
Острівні клумби нагадують неформальний миксбордер, а саме тут зібрано невелику поєднання рослин, з природними, плавними обрисами, без бордюрів. Причому розташовувати таку клумбу можна і посеред газону, і на бруківці, і серед кам'янистого подвір'я.
Визначення всесезонной клумби виходить з її назви - в ній рослини підібрані так, що цвітуть з ранньої весни до пізньої осені, поступово замінюючи один одного.
каскадна клумбарозташовується в два-три поверхи. Найпростіше цю композицію спорудити на ступенях, прикрасивши найрізноманітнішими рослинами.

Моноклумби - засаджуються квітами одного виду. Різновидами моноклумби є розарії - клумба з троянд. Але квіти для моноклумб можна вибирати будь-які: тюльпани, айстри, іриси або жоржини.
Для клумб-панно підбираються різноманітні низькорослі рослини з різнокольоровими листям і квітами, щоб створювати всілякі орнаменти і картини.
Ми завжди готові прийти Вам на допомогу, якщо це буде потрібно, підберемо рослини, складемо календар посадок і догляду за рослинами, допоможемо посадити і надамо послуги садівника, якщо це буде Вам необхідно.

Вузька смужка з декоративних низькорослих рослин, шириною всього 10-50 см, називається квітковим бордюром, що в перекладі означає «край» (з франц.). Бордюр є якоюсь оправою або рамкою для багатьох елементів саду: газони, доріжки, клумби, місця відпочинку та усамітнення - дуже ефектно виглядають з бордюрами.
Найчастіше, бордюри створюють правильної форми для садів регулярного типу. Але види бордюру різноманітні.
Квіткові бордюри складаються зазвичай з квітів одного зростання, кольору і вигляду, але насаджуються вони, як правило, дуже щільно. Для посадки в такі бордюриможна використовувати і однорічні рослини (петунії, лобелії, чорнобривці і агератум), можна багаторічні - айстри, помпончатие хризантеми, дзвіночки.
Вічнозелені бордюри найчастіше засаджують самшиту, тому що він прекрасно зимує в нашій смузі. З самшиту, за допомогою стрижки, відмінно формується дуже акуратний бордюр будь-якої форми. Але треба пам'ятати, якщо бордюр обрамляє квітник, його колірна гамма повинні бути фоном, а не основною композицією.

Один з найбільш стародавніх, але і самий трудомісткий вид квітника - партерний квітник.  Його ще називають орнаментальним квітником, тому що рослини в партерному квітнику садять у вигляді складних візерунків або орнаментів. Партерний квітник розташовують зазвичай в парадній зоні саду, щоб він приковував погляд своєю яскравістю і неординарністю.
Один з мініатюрних варіантів партерного квітника - арабеска. Це невелика фігурна клумба з декоративних неквітучих рослин і чагарників, які стрижуться в певній формі, задуманої для арабески. Припустимо в арабесці застосування нерастітельного матеріалів (каменів, глини, виробів і творів мистецтва).
центрпартерного квітника можна прикрасити невеликий скульптурою або фонтаном, а в композицію зібрати орнаменти самих різноманітних мотивів. Партерні квітники - невеликі садові прикраси, але трудомісткі в оформленні, і вимагають ретельного

Величезна різноманітність форм квітки і бутони, забарвлення і аромату, видів крон і листя робить цю квітку не тільки улюбленим прикрасою саду у будь-якого садівника і дизайнера, але і королевою всіх кольорів. Так, так мова піде про трояндах.
Хоч перші кущі троянд з'явилися близько 30 млн. Років тому, майже до XVIII століттях  троянду не те що не шанували, а й не всі знали. Але в переказах і легендах троянду обожнювали, наділяли цілющу силу і чарівними властивостями. За однією з легенд говориться, що Афродіта, не звертаючи уваги на гострі шипи троянд, бігла по гаю Пифона, де лежав її коханий, Адоніс, поранений на смерть і окропила білі пелюстки своєю кров'ю. З тих пір біла трояндаперетворилася на червону. В іншій легенді, Купідон, на одному з бенкетів Олімпу, перекинув посудину з нектаром своїми червоно-рожевими крильцями. Нектар пофарбував білі троянди в червоний колір і наділив їх ніжним ароматом. Тепер і білу і червону троянду знають все і люблять.
У садівництві же за останні двісті років стався справжній прорив у створенні нових гібридів троянд. На даний момент рід «троянди» ділиться на сім основних груп : чайно-гібридна, флорибунда, плетистая, патіо, мініатюрна, чагарникова, грунтопокривна . Все це різноманіття становить близько двадцяти тисяч сортів троянд. З різноманітних видів троянд складають цілі квітники - розарії, де основна роль відведена, звичайно ж,трояндам. У вигляді фону в розаріях можуть брати участь листопадні або вічнозелені рослини: ялівець, туя, окремі сорти ялин і сосен, магония падуболистная. Але розташовувати троянди необхідно на деякій відстані від чагарників і дерев.

Білі і рожеві, жовті і темно-червоні, кремові і облямовані, прості і махрові - будь-які троянди викликають повагу і симпатію, по праву властиві королеві!

Словники визначають поняття topiary як мистецтво художньої обрізки та надання декоративних форм кронах дерев і чагарників. Слово має латинські та грецькі коріння: латинське topia- фрескаіз зображенням ландшафту, topiarus- більш підходяще - садівник. А грецьке слово topis означає садиба. Треба розрізняти поняття «стрижка» і «обрізка». При обрізанні мають справу з кожної гілкою індивідуально, працюють секатором. Тут є свої правила щодо того, як виконувати зріз, які нирки стимулювати, як обробляти ранки та інші. А стрижку називають ще «сліпий обрізанням», коли не важливо, де саме на гілках виходять зрізи. Просто вся рослина підрівнюється за встановленими габаритами. В цьому випадку секатором вже не обійтися, адже потрібно зрізати дуже багато гілочок. Стрижку проводять садовими ножицями, бензиновими або електричними кущорізами. Обрізку проводять зазвичай навесні, а стрижку кілька разів за сезон.

Топіарне мистецтво відомо ще з часів Стародавнього Риму. У 18 столітті з'явилося так зване «нове топіарі» - стрижка рослин з використанням металевого каркаса. Багато професіоналів заперечують проти такої техніки, мотивуючи це тим, що великий ризик вростання рослини в каркас. На сьогоднішній день популярний також « грін арт»- різні види топіарних конструкцій, найчастіше наповнені торфом і сфагнумом (рід мохів), куди висаджуються рослини. Найбільш часто зустрічається прикладом топиарного мистецтва є живоплоти. Їх існує кілька видів: бордюри (до 1 м), власне огорожі (до 2,5 м) і зелені стіни (від 2,5-3 м). Розрізняються вони і по ширині, можуть бути однорядними і багаторядними. Зелена огорожа хороша своєю компактністю. Також мало місця забирають рослини, які сформовані на шпалері. Особливо ефектним прикладом топиарного мистецтва є, звичайно ж, живі скульптури. Окремий вид топіарі - це давнє японське мистецтво бонсаї, вирощування карликових дерев химерних форм. Їх розміщують в саду як солітери, або тримають в приміщеннях. Найбільшого розквіту Топіарне мистецтво досягло в епоху Відродження,коли рослинна «архітектура» практично витіснила садове квітникарство. Особливою популярністю незвичайної форми рослини користувалися у Франції, де саме в цей час відзначається пік розвитку регулярних садів - акуратно стрижені огорожі і боскети створювали неповторну атмосферу вишуканості та аристократизму. Неперевершеним шедевром тих часів є палацово-парковий ансамбль у Версалі. Автор цього шедевра знаменитий ландшафтний архітектор Ленотр зумів створити цілий «місто» з підстриженими рослинами, який до цих пір справляє незабутнє враження на кожного відвідувача. Сьогодні топіарне мистецтво переживає черговий виток свого розвитку, стрижені рослини впевнено входять в моду і в сучасних садах ми знову і знову бачимо класичні елементи цього напрямку творчості садівників.Основними формами стрижки дерев і чагарників, що застосовуються в садово-парковому будівництві, є високі стрижені стіни, живоплоти, бордюри і фігурно стрижені окремі дерева і чагарники.Садзі стриженими рослинами завжди виглядає доглянутим, будучи предметом гордості свого господаря. Звичайно не кожен може зважитися на вирощування рослин штучних форм в своєму саду, але деякі елементи топиарного мистецтва - створення живоплотів, під силу навіть початківцю садівникові. Це красиво, модно вишукано. Підбір рослин. Для формування використовують рослини, які добре піддаються стрижці і утворюють щільну крону, рясно гілкуються і густо вкриті листям. Серед них граб звичайний, туя західна, самшит вічнозелений, дерен білий, тис ягідний, барбарис звичайний, глід і деякі інші види рослин. Якщо ви вирішили створити вічнозелені огорожі або окремі фігури, то для цього необхідно використовувати рослини хвойних порід: тис ягідний, туя західна, ялівець звичайний, ялина колюча,які ефектно виглядають цілий рік і особливо радують око в зимову пору. Тим, хто не бажає переважання зеленого кольору у себе в саду і прагне уникнути однотипності, можна використовувати змішаний тип огорожі. При її створенні використовуються рослини одного виду, але різних сортів - з різним забарвленням листя. красивішістрижені огорожі і скульптури виходять з тіньовитривалих порід дерев і чагарників, оскільки зазвичай нижня частина формуваннях рослин висвітлюється слабо і більш світлолюбні рослини просто скидають листя в нижній частині композиції. Тому краще використовувати бирючину, кизильник блискучий, липу.

МАФ або малі архітектурні форми - це невеликі споруди, які встановлюються в садах або парках. До них відносяться альтанки, трельяжі, перголи, арки, лавочки, скульптури, містки, світильники, фонтани, вазони і т.п. Практично всі архітектурні форми є також і елементами вертикального планування і створюють обсяг ділянки нарівні з деревами та чагарниками. Подібні елементи надають масу можливостей організації і перетворення простору вашої ділянки. Саме малі архітектурні форми здатні значною мірою змінити вигляд саду і розкрити сутність його характеру. Кожен архітектурний елемент крім естетичного значення несе і функціональне навантаження. Малі архітектурні форми, що доповнюють ваш сад, мають функціональне і декоративне призначення.Під цим невиразним назвою ховається багато - від прихованого в кущах сараю для мітел до примхливого вазона для квітів. Найчастіше до розряду малих форм відносять альтанки і навіси, садові меблі і скульптуру, перголи і шпалери, садову анімацію. Різноманітний і матеріал, з якого виготовляється все це садове пишність: камінь, дерево, метал, пластик, кераміка. І при такому широкому виборі головне правило, як завжди, незмінно: малі архітектурні форми повинні підходити по зовнішньому вигляду до стилю будинку і ділянки.як завжди, незмінно: малі архітектурні форми повинні підходити по зовнішньому вигляду до стилю будинку і ділянки.як завжди, незмінно: малі архітектурні форми повинні підходити по зовнішньому вигляду до стилю будинку і ділянки.

Для виготовлення малих архітектурних форм (МАФ) можуть застосовуватися різні матеріали: дерево, камінь, цегла, метал, пластик та ін. Малі архітектурні форми виконують не тільки практичне призначення, але і є одним з головних елементів декоративного оформлення саду в ландшафтному дизайні.

Уміння віртуозно стригти живі рослини у вигляді шпалер, бордюрів або фігур веде свій початок з стародавнього Риму, від епохи Aervcra (200 - 100р до н.е.) У цей період пластика сгріжки дерев була дуже поширена. З стрижених рослин робилися написи на газоні, фігури птахів, звірів і людей, кораблів, фантастичні будівлі з колонами, вази. Якщо до передньої партерної частини будівлі примикали схили то вони теж ділилися на тераси з правильними формами і пластичними, стриженими фігурами. Сади Лукул, Адріана, Плінія старшого, сади загального користування Помпея, Юлія Цезаря, судячи з сохравнішейся до нашого часу картинам малюнків і описів Плінія молодшого, потопали у квітах розділених підстриженими самшиту на кілька різних фігурних ділянок.
Існував особливий цех майстрів садового справи по формуванню рослин, назавем «топіаріями» звідти і отримало назву мистецтво формування рослин - «Топіарне мистецтво». Матеріалом для стрижених форм в той час були самшит, Мірт, розмарин, тис. Топіарне мистецтво (лат.) - мистецтво фігурної стрижки дерев і чагарників, надання їм геометричних, фантастичних або форм звірів.

Топіарі - сад з архітектурно сформовано раслінністю. З падінням Риму в середні віки, в період занепаду садово - паркового, господарства, Топіарне мистецтво було майже забуте і звелося до найпростішим прийомам стрижки живих ізгородей.Значітельное поширення тут отримали жіволоти з глоду В епоху раннього відродження стрижені форми рослин стають невід'ємною частиною монастирських садів VIII - XII століття. Також модним стає пристрою в замках і тісних містах лабіринтів. З таких лабіринтів існувапо тільки один - два виходи які нелегко було знайти. Навіть займаючи невелику площу зелений лабіринт створював враження нескінченної довжини і давав можливість здійснювати довгі прогулянки. Існує припущення, що в таких лабіринтах були заховані люки таємних підземних ходів із замків.

Ідея створення лабіринтів за допомогою живоплоту (які отримали пізніше чисто розважальне значення) з'явилася в подальшому в садах XVI столітня у Франції. XVII - XVIII століття в Росії в садах Петродворца і Павловська. У XVI - XVII і початку XVIII столітня в зв'язку з відродженням і розвитком будівництва садів і парків знову відроджується топиарного мистецтва. Так головну роль в італійському садівництві XVII століття, виконували лабіринти і килимові партери. Які доводилися, в той час. майже до кольорової вишивки. Одночасно активно використовувалися вистрижені з живих рослин геометричні (конуси, кулі, циліндри) і найфантастичніші фігури. Сади в стилі Італійськоговідродження можна знайти і в Росії - підмосковна садиба Архангельське, партер якої обмежений зеленими стінами стрижених липових алей.Особливу популярність вони отримали в районах з екзотичним гірським рельєфом в садибах Південного берега Криму і Чорноморського берега Кавказу.

Найбільшого розквіту в епоху Відродження пристрій живоплотів і стрижених форм досягло у Франції. Головним елементом Французького типу садівництва XV - XVII століть стало ритмічне розмежування саду з формуванням замкнутих просторів - килимові партери і лабіринти. Квіткове оформлення відступило на другий план а Топіарне м істецтво стало використовуватися в віртуозною стрижки Характерною рисою стилю садівництва цього періоду є чисто архітектурна ідея, запозичена з італійського стилю, коли сад планувався як продовження житла. Сам сад перетворювався в ціле місто із зеленого листя з широкими вулицями і вузькими провулками, які розміщувалися звездообразного і закінчувалися відкритими площами. Тут зустрічалися галереї, театри, башти, ворота, купола, колонади з красивими склепіннями, спиралися па живі крокви.Були тут зали і кабінети з вікнами, дверима, тріумфальними воротами розмежовані живими стінами, фантастичні руїни будівель і навіть фонтанів. Щодо рослинності в цей період починається масове підкорення природи мистецтва, підрізаючи дерева так, що вони ставали правильної конічної, циліндричної або пірамідальної форми. Але не допускалося ніяких скульптур або тварин. Ці дивні речі топіарі з'явилися лише згодом. Мистецтво стрижки отримаю в той час назву «зеленої пластики», або «рослинного архітектіри».Але не допускалося ніяких скульптур або тварин. Ці дивні речі топіарі з'явилися лише згодом. Мистецтво стрижки отримаю в той час назву «зеленої пластики», або «рослинного архітектіри».Але не допускалося ніяких скульптур або тварин. Ці дивні речі топіарі з'явилися лише згодом. Мистецтво стрижки отримаю в той час назву «зеленої пластики», або «рослинного архітектіри».
Топіарне мистецтво знаходить широке примінення і в майбутньому розвитку так званого «Французького стилю» в будівництві садів і парків з якого пізніше розвинувся так званий регулярний тип садів і парків, які отримали поширення в багатьох країнах, в тому числі і в Росії.
Неперевершеним прикладом «зеленої пластики» став палацово-парковий ансамбль у Версалі, побудований для короля сонпя »ЛюдовікаХІУ. При створенні цього шедевра королівський художник і ландшафтний архітектор Ленотр досяг великих успіхів у мистецтві розбивки парку регулярного (архітектурного) стилю з симетричними посадками. Він створив ціле місто з фантастично підстриженими живоплотами. Для цього з Нормандії були завезені граби висотою 4 - 5 м, які утворювали високі формуються стіни алей. Взимку при відсутності яскравих фарб, акцентів парку розставляла геометрія малюнка вічнозелених боскетов, що обмежували круглі фонтани.
У нішах вістреженіх в зелені дерев ставилися статуї. Використання фігурно підстрижених кущів самшиту в якості вертикалей акцентувало головні осі сада.Разогретие сонцем лаврові і самшитові живоплоти наповнювали повітря ароматом. Проходи в боскети різної форми відкривали колони або арки.

Боскет «зал раковин», або «бальний зал» дійсно був зал з листя дерев з амфітеатром дернових лавок і стін з зеленими сходами на яких були розставлені різні вази з фонтанами. Боскет «Зелений театр» або «Водяний театр» складався із зелених стін з вмонтованими в ніхложами. Круглі боскети були залами для відпочинку, танців, видовищ. Були також і боскети для прогулянок - великі довгасті з химерний фонтанами.
До кінця XVIII століття Версальський парк занепав. Високі стіни могутніх грабів були замінені дубами, кленами і липами. Лабіринти і боскети зникли.

Версаль вплинути не нга одну епоху і не на один парк. Регулярне (або французька) стільякій в першу чергу знаходив своє застосування в живоплотах за поданнями того року найбільше відповідав царської і королівської величі. З в м з iv і юний ним і розвитком у другій половині XVIII і XIX столітті природного натурального типу в садівництві, головним елементом якого стала природа, Топіарне мистецтво втрачає своє значення.
Ця ідея виникла раніше за все у Франції, але найбільший розвиток отримала в Англії. Тому тип садівництва першої епохи натуралізму отримав назву «англійського парку», або «ландшафтного» який став частиною романтичного стилю. Основою цього стилю є наслідування природі і всіляке переслідування прямих і геометічніх ліній. Тодішні професора садівництва накинулися на вікові сади і ліси і почали їх нещадно вирубувати, висаджу \ точи на їх місця молоді дерева. Вони напали на прямі алеї, змінюючи їх форму на вільні, перед цим втративши столітні деревья.Огражденія і живоплоти також реконструювалися, перетворюючись в криві і хвилясті фігури.
В цей час в Англії на перше місце вийшло господарське значення живоплотів, які особливу популярність отримали з розширенням фермерських господарств в XVIII і XIX століттях. До сьогоднішнього дня тут збереглася значна кількість старовинних живоплотів, вік яких налічує понад 100 років. Загальна продовжуваність живоплотів в Англії зараз становить 500 000 миль. Вони являють собою національну гордість англійців, охороняються законом, а власники цих зелених скарбів отримують від держави фінансову підтримку для їх збереження та догляду. Найбільша жива огорожа в Англії, яку ботаніки і садочо пі називають садовим дивом, прикрашає парк Ерл Батхуст в Кіренкестері. Лія щорічної стрижки Тисів загородження в країні класично доглянутих саоів буде потрібно не менше десяти днів.

Зазначений огорожа закладений в 1720 році має довжину 155м, висоту 1 їм і ширину 4,5 м. З частковим поверненням в кінці XIX-го століття до будівництва регулярних садів і парків і з розвитком пізніше нових прийомів їх створення, Топіарне мистецтво знову знаходить своє примінення .
Початком масового використання топиарного мистецтва в Росії можна вважати 1711, коли був закладений Петергофский парк на Південному узбережжі Фінської затоки в декількох кілометрах від Петербурга як заміська резиденція царя. Цей парк був закладений впливом незабутнього враження Петра від Версальського парку в Парижі. Проект Петергофского парку склав Леблон, але будував його Растреллі тому Леблона вже не було в живих. Для створення Петергофского парку Петро став завозити в Санкт-Петербург самшиту та тиси з Голландії, але суворі зими в цих широтах показали неможливість використання зазначених відівьросли для живоплотів всі вони загинули під снігом. Відмовитися від стрижених форм Петро не зміг, і тоді для їх влаштування стали використовувати ялинки, ялівці, липи. А вічнозелені бордюри стали робити з брусниці.

Приклад створення Петергофского парку дає нам можливість побачити доцільність використання тільки районованих в певних умовах вирощування видів рослин.
Регулярне планування - старовинний спосіб в садово-парковому мистецтві, який бере свій початок з «садів Вавилона і набув широкого поширення у Стародавній Греції, Римської імперії і країнах Західної Європи в XVI-XVIII століття Він характеризується використанням правильних геометричних контурів алей і доріг, симетричними композиціями , формуванням стрижених дерев.

Методи сучасного регулярного планування саду. Слід підкреслити, що більшість парків в сучасних умовах створюються не в регулярному стилі. На це є дві основні причини: естетична і економіческая.Естетіческая полягає в тому, що натуральний стиль порівняно більш різноманітний і колоритний. Економічна причина полягає в тому, шо спорудження та утримання садів регулярного стилю набагато дорожче. Аті якщо доводиться створювати щось аристократичне елегантне або велике, то в такому випадку майже завжди доводиться застосовувати регулярний стиль.
Вирішальним моментом на користь регулярного стилю вважається рівність і обмеженість ділянки. Па невелікійьділянці яку можна охопити одним поглядом, практично неможливо створити ландшафтний сад. Але на цьому місці можна легко організувати і розмістити квітник або партер. Якраз на таких місцях і створюються в регулярному стилі сквери, килимові клумби, фонтани з широкими і прямими ачсями. Якщо ж невелику ділянку для саду розміщується на високому скелястому місці або на плоскогір'ї з численними уступами і терасами, то і там можливе застосування найбільш ефективного регулярного порядку.

Елементи регулярного порядку Загальною домінуючою рисою регулярного планування вважається геометрична симетрія, тобто симетричний розподіл і розміщення всіх елементів саду. Характерними ознаками цього стилю вважаються пластичні і архітектурні прикраси. Тому розміщення алей проектується або прямолінійний, або напівкругла, перехрестя доріг або прямокутні або напівкруглі, за допомогою зірки, клумби - круглі, овальні або багатогранні. Групи дерев і кущів розміщуються математичним порядком. Велику роль в таких садах грають вази, статуї, басейни, галереї, фонтани, каскади.
Лінійні насадження це переважно алейні посадки уздовж доріг і доріжок. Вони бувають вільно зростаючими і зі сформованими кронами. Алеї бувають однорядні, дворядні і багаторядні.
Бордюри - невисокі до (0,5 - 1 м) і неширокі насадження деревьта кущів. Такі насадження широко «використовуються для обмеження і відгородження доріжок, смуг дорожнього руху, для виділення або розмежування окремих частин саду, а також фігурних партерів.
Жива огорожа - щільні лінійні насадження з чагарників або деревних порід вісотоюІ-2, Зм формуються з метою отримання густого, зімкнутого і непрохідного насадження. Для їх створення використовують ~ види рослин с, дрібним листям, добре переносять стрижку.
Живі стіни - щільні лінійні насадження з.кущів абоьДеревніх порід висотою 3-5 і більше метрів, що формуються з метою отримання непрохідного насадження 'найчастіше такі насадження використовуються для обмеження і відгородження зовнішніх кордонів території, розмежування окремих частин саду.

Боскет (від французького слова bosquet пана гай) - замкнута ділянка насадження частіше правильної сеометрічноі форми, обмежена живоплотом, простору всередині в епоху бароко називалися зеленіли кабінетами з розміщеними в них зеленим театром, лабіринтом, басейном, скульптурами, альтанками, партерами і навіть садово -парковимі будівлями. Цей вид насаджень становить основу композицій при регулярному стилі садів. Завдяки боксетам навколишній ландшафт чітко розподіляється в горизонтальному плані, а такі елементи як архітектурні споруди, скульптури, водні басейни і інші отримують необхідне тло. Зелені стрижені стіни боксетів створюють з одного виду рослин: граб, липа, клен, алича, глід. Tуя, ялина, тис, самшит та інші.
Кабінет в боксеті (фр.) - невелика замкнута стриженими живими огорожами ділянку або-своєрідний елемент внутрішньої садово-Паркон композиції регулярного або французького стилю ХУП-ХУШ ст. в Європі.
Лабіринт (грец.) - спірапьно закручені вузькі доріжки, обмежені високими стриженими кущами. Лабіринти можуть бути овальними або прямокутними. У Росії вони з'явилися в ХУПГХІХ ст. у вигляді прогулянкових доріжок між високими стриженими живими огорожами.
Партер (фр.) - горизонтальна відкрита іноді трохи занижена годинку саду або парку, прикрашена газонами, квітниками, басейнами, фонтанами, скульптурами та іншими предметами, які разом утворюють красиву Салой-паркову композицію. Вони характеризуються суворої регулярність.
Пілони - геометричні фігури у вигляді призми, усіченого конуса, циліндра, кулі, куба, використовуваних в живоплотах в місцях розривів або через певну відстань у верхній їх частині
Шпалери (нім.) - ряд густо висаджених дерев, стрижуться і формуються у вигляді зеленої стінки . Дерев'яна або з іншого матеріалу решітка або решітка (трельяж) з вертикальною рослинністю.
Формування - обрізка або стрижка з метою надання рослині певного габітусу, що не властівогого рослині.
Формуються дерева - дерева, що підлягають стрижці, сформовані відповідно до проекту озеленення.

Наша компанія  встановлює системи автоматичного поливу в Сумах.  Автоматичний полив є зручним, престижним і сучасним способом вирішення проблем догляду за садом. Адже завдяки автоматичній дощувальної установці дощ йтиме саме тоді, коли це необхідно, в дуже вдалий час, причому навіть в самих затишних куточках Вашого саду. За допомогою невеликого мікропроцесора автоматична система дозволяє регулювати всі цикли поливу за Вашим бажанням, наприклад, встановлювати необхідну норму витрати води, час і тривалість поливу.

Це допоможе захистити Ваш сад, грамотно дозувати кількість води для рослин і заощадить Ваш вільний час.

Поливальні головки заховані в землі і піднімаються на поверхню тільки під час поливу. Вони не заважають стрижці газону і Ви про них ніколи не спіткнетеся. Труби укладаються на глибині 30-40 сантиметрів, тому система автоматичного поливу не зіпсує ландшафт Вашої садиби. Вбудовані водяні розетки (гідранти) дозволяють використовувати поливальні шланги для ручного поливу, підключати минимойки, наповнювати штучні водойми і фонтани.

Строительство футбольного поля.

Будівництво футбольного поля.

Футбольним полем прийнято називати прямокутну, з рівною поверхнею площадку, на якій розміщується ігрове поле і навколишня його з усіх боків зона, вільна від будь-яких предметів, - зона безпеки гри.

Габарити й орієнтація футбольних полів.

Відповідно до діючих правил змагань футбольні поля для ігор міжнародного і всесоюзного значення повинні бути довжиною від 100 до 110 м і шириною від 64 до 75 м. Типовим проектом спортивного ядра (в СРСР) передбачено поле розміром 69 х 104 м. Такі поля і є найпоширенішими. У зв'язку з тим, що Федерацією футболу передбачила можливість проведення гри за спрощеними правилами, можна будувати футбольні поля зменшених розмірів (табл. 1). При будівництві враховуються так звані будівельні розміри полів, які більше ігрових на величину зон безпеки.

Проектування є дуже важливим етапом в ландшафтному дизайні. Багато фахівців працюють «по-старому», малюють концептуальний план садової ділянки і докладають креслення і пояснення до малюнка. На подібних кресленнях дерева і кущі зображені у вигляді кіл, споруди у вигляді прямокутника, а водойма або клумба у вигляді «плями». Більш-менш помітно видно доріжки, решта набір символів і позначень. Далеко не всі мають почуття тривимірного уяви, а тому уявити яким буде ділянку дивлячись на стос креслень дуже складно.

Моделювання садової ділянки в тривимірному зображенні дозволяє візуалізувати комп'ютерний проект, і замовник побачить, як буде виглядати його ділянку, ще до реалізації проекту ландшафтного дизайну. 3D візуалізація - це побудова тривимірної моделі ділянки із зображенням всіх будівель, огорожі, доріжок і, звичайно ж, рослин на ділянці. Така форма дозволяє побачити ділянку при різному освітленні з будь-якій зручній точки ділянки, або прогулятися по майбутньому саду.

Переваги тривимірної візуалізації:

• Високий ступінь наочності
• Можливість подивитися на ділянку в різний час доби (ранок, день, вечір)
• 3D проектування дозволяє врахувати всі прорахунки і недоліки на етапі проектування. При об'ємної візуалізації замовнику відразу видно незручно розміщені водойму або архітектурні форми. Це істотно заощадить час і гроші на бувальцях.

Найчастіше на перегляд надають фото з різних ракурсів і «відеооблет» ділянки, що дозволяє заглянути в кожен куточок ділянки і побачити проектовану площа з різних сторін. Сучасні програми 3D проектування ландшафтного дизайну точно передають текстури матеріалів, води і навколишнього середовища (хмари, сонце, тіні) і мають широку бібліотекою рослин. Важливо, що програма зберігає пропорції і масштаби на візуалізації, що дозволяє створювати детальний проект квітників, клумб, водойм, бордюрів, складних конструкцій (пергол, дитячих майданчиків, альтанок).

Об'ємна візуалізація наочно демонструє дизайнерські й технологічні рішення на проектованій ділянці.